Деякий часу тому, я обіцяв, що коли буду вдома, то напишу рецепт домашнього паштету. Щоб рецепт не був “сухим”, то звісно, потрібно було паштет приготувати і зробити фото.
рецепт належить моїй мамі, яка викристовує його стільки, скільки я себе пам’ятаю, тобто що найменше 35 років, і паштет незмінно неймовірно смачний.
Цей конкретний рецепт – зі свинини, але згідно рецепту можна приготувати паштет з курки, індика, качки, гусака, кролика, дичини або взагалі з декількох різновидів м’яса і печінки.
Можна також додати спеції, щоб паштет набув смаку: паприки, помідорів, печериць і т.д.
Домашній паштет – складники:
✓ 1 кг свинної рульки – можна використати будь-яке м’ясо: лопатку, шию, вирізку.
✓ 0,4 кг свинної або курячої печінки
✓ 2 великі цибулини
✓ 2 моркви
✓ 2 корінці петрушки
✓ чверть кореня селери
✓ щіпка солодкого або гострого перцю, грубого помолу
✓ мелений мускатний горіх
✓ 3 яйця
✓ 5 шматків хліба
✓ сіль, перець
Домашній паштет зі свинини – приготування:
М’яcо промити, вирізати жир і жили, порізати товстими шматками. Обсмажити з коного боку на пательні, до золотистої скоринки, долити 2 склянки води, додати почищену моркву, корінь петрушки і селери і тушити на повільному вогні до м’якості м’яса, додати велику щипту солодкого або гострого перцю. На окремій пательні підсмажити цибулю, порізану напівкільцями, додати печінку і легко підсмажити. Найкраще, якщо печінка буде ледь недосмажена, ніж пересмажена. Відставити до повного охолодження. До м’ясного бульону додати 4 шматки хліба (свіжий чи сухий – немає значення) або одну булку і відкласти до часу, коли хліб повністю вбере в себе бульон. Коли все достатьно охолодиться, хліб віджати від надміру бульйону, всі складники, перемолоти вблендері.
До перемеленої маси додати 3 яйця, влити залишок бульйону, п’ятий шматочок хліба, додати пів ложки меленого мускатного горіха, посолити поперчити за смаком. Все перемолоти ще раз близько 20-30 хвилин. Перекласти в банки (банки закрутити) і / або викласти в формочки, розігріти духовку на 180 ° C, випікати паштет близько 50-60 хвилин до золотистої скоринки. Так приготовані банки можна забрати з собою в дорогу, вони повинні простояти кілька тижнів в холодильнику :).
Смачного.
Jestem córką zawodowego kierowcy. nawet więcej – obydwoje dziadkowie też są zawodowymi kierowcami, i starszy brat tak że poszedł tą drogą zawodową. Do 12 roku życia (dopóki ciotka nie oznajmiła mi że dziewczynki nie mogą tego robić) jak kto pytał mnie kim chcę być, to zawsze odpowiadałam – “kierowcą, jak tata”. W pierwszą swoją trasę pojechałam z nim jak miałam dopiero 5 lat. Było to niesamowite. Na prawdę. A kiedy taty nie było w domu, to niecierpliwie czekałam na jego powrót. Nie ważne o której godzinie przekraczał próg domu – czy o 6 nad ranem, czy o 2 w nocy, zawsze mnie budził (o spaniu już nie było mowy!) żeby oddać mi smakołyki, które kupił dla mnie i brata, a ja cicho siedziałam obok jego i mamy, słuchałam jego opowieści i cieszyłam się, bo TATA WRÓCIŁ.
Miłość do gotowania też mam od taty – bo najlepsze chwile spędzone z nim minęły przy gotowaniu. On miał taki zwyczaj – kiedy gdzieś jadł jakieś nowe danie, które mu bardzo zasmakowało, to próbował ten smak odtworzyć na domowej kuchni, a jak on zrobi to bez mojej pomocy?? Po takich eksperymentach mama zawsze była strasznie zdenerwowana, bo całą kuchnie trzeba było sprzątać :-))
Teraz jako dorosła, pomagam mu w prowadzeniu rodzinnej firmy transportowej, zajmuję się logistyką i zarządzaniem, tata po wykryciu u jego bardzo groźnej choroby genetycznej i operacji na mózgu już nie jeździ, ale nadal zostaję w zawodzie.
Mam na imię Svitlana, jestem Ukrainką, od 6 lat mieszkam w Polsce, prowadzę z tatą firmę transportową, kocham gotować i cieszę się, że mogę dołączyć się do zespołu Kuchni Truckera 🙂