Артур Качоровський надіслав свій рецепт ухи з лосося, яку приготував коли крутив паузу на паркінгу, будучи у відрядженні. Є лише одне фото готової ухи, і як написав Артур: “не можу написати точну кількість складників, бо не вихваляючись, наділений талантом додавати все на око. Я його розумію, бо сам маю такі здібності 🙂 тому спробую самостійно визначити кількість складників.
Уха з лосося з ноткою лимону – складники:
✓ 1 цибуля або пір
✓ 2 бульйонні кубики
✓ консервований зелений горошок і морква, (але якщо є можливість, то краще свіжі)
✓ декілька картоплин
✓ 4 зубки часнику
✓ шматочок свіжого імбиру
✓ паста каррі
✓ філе лосося
✓ свіжий укроп
✓ 2 шматочки лимону
✓ сметана
✓ спеції: сіль, перець
Уха з лосося з ноткою лимону – приготування
Цибулю або пір (можна обидва) дрібно порізати і підсмажити на олії, залити двома літрами води, додати два бульйонні кубики, декілька порізаних картоплин.
Чотири зубки часнику і дрібно посічений або стертий на терці імбир легко підсмажити на пательні і також додати до решти. Усе приправити великою кількістю пасти каррі і посолити до смаку. Довести до кипіння, і коли картопля буде м’яка, додати консервований зелений горошок і моркву (якщо морква свіжа, її треба додати з самого початку готування).
Лимон підсмажити на сухій пательні, а ще краще на пательні-гриль, і додати в самому кінці готування ухи.
Лосося порізати на квадратики, кинути в уху коли усі складники будуть готові і готувати 1 хвилину.
Додати сметану, і посипати свіжим, дрібно посіченим укропом.
Смачного.
Jestem córką zawodowego kierowcy. nawet więcej – obydwoje dziadkowie też są zawodowymi kierowcami, i starszy brat tak że poszedł tą drogą zawodową. Do 12 roku życia (dopóki ciotka nie oznajmiła mi że dziewczynki nie mogą tego robić) jak kto pytał mnie kim chcę być, to zawsze odpowiadałam – “kierowcą, jak tata”. W pierwszą swoją trasę pojechałam z nim jak miałam dopiero 5 lat. Było to niesamowite. Na prawdę. A kiedy taty nie było w domu, to niecierpliwie czekałam na jego powrót. Nie ważne o której godzinie przekraczał próg domu – czy o 6 nad ranem, czy o 2 w nocy, zawsze mnie budził (o spaniu już nie było mowy!) żeby oddać mi smakołyki, które kupił dla mnie i brata, a ja cicho siedziałam obok jego i mamy, słuchałam jego opowieści i cieszyłam się, bo TATA WRÓCIŁ.
Miłość do gotowania też mam od taty – bo najlepsze chwile spędzone z nim minęły przy gotowaniu. On miał taki zwyczaj – kiedy gdzieś jadł jakieś nowe danie, które mu bardzo zasmakowało, to próbował ten smak odtworzyć na domowej kuchni, a jak on zrobi to bez mojej pomocy?? Po takich eksperymentach mama zawsze była strasznie zdenerwowana, bo całą kuchnie trzeba było sprzątać :-))
Teraz jako dorosła, pomagam mu w prowadzeniu rodzinnej firmy transportowej, zajmuję się logistyką i zarządzaniem, tata po wykryciu u jego bardzo groźnej choroby genetycznej i operacji na mózgu już nie jeździ, ale nadal zostaję w zawodzie.
Mam na imię Svitlana, jestem Ukrainką, od 6 lat mieszkam w Polsce, prowadzę z tatą firmę transportową, kocham gotować i cieszę się, że mogę dołączyć się do zespołu Kuchni Truckera 🙂
